Поздимир НВК

       Стан освіти в с.Поздимирі  XVI-XVIII ст..через відсутність джерел прослідкувати важко. В «Шематизмі греко- католицького духовенства Перемишльської єпархії Сокальського деканату» знаходимо, що в Поздимирі уже в 1853 р була парафіяльна школа. Учителем був дяк Григорій Остапчук, який одержував річну плату в розмірі 32 ринських  і 47 крейцерів.Учнів у школі було 22. Парохіян в цей час було 395 душ.

      В 1854 р школу відвідувало 9 учнів і тому зарплатня вчителя зменшилася і виносила 19 ринських. У 1855-1858рр в школу ходило вже 18 учнів, відповідно зарплатня вчителя  знову зросла.Треба зауважити, що не всі діти шкільного віку відвідували школу.Так, учнів, які б мали навчатися, у селі було близько 70.

     Австрійське законодавство 60-70рр XIX ст  внесло зміни в шкільну систему.Закон передбачав запровадження шестирічного обов’язкового навчання для дітей від 6 до 14 років.На зміну парафіяльній прийшла етатова школа( народна, штатна- на державному бюджеті). У Поздимирі працює однокласова народна  школа, заснована у 1875р, з одним учителем, яким став Огар Богдан. Утримували школу  гміна і  поміщицький  двір.Писали учні не в зошитах  олівцями, а рисіками  ( загостреними паличками) на грифельних дошках. Дошки  мали  лінійки  на одній стороні, а на другій- клітинки і носили їх учні з собою.Рисіки купували в школі. Навчившись писати рисіками, переходили  до письма олівцями у зошиті. Сиділи за довгими (4-5 учнів) партами. Навчали дітей читати, писати, рахувати, а також Закону Божого,

    З наступною реорганізацією  школа  стала двокласовою. Причиною  було зростання кількості учнів.На основі підручника  можна зробити ось який висновок:вивчали  три  мови- українську, польську, німецьку.З інших предметів-арифметику, релігію, природу.Дух-проавстрійський, мораль- релігійна.

    Найбільш імовірно, що навчання в школі у роки Першої Світової  Війни та Українсько-Польської  1914-1919рр  було перервано.

      У 1920-30рр у Поздимирі працювала  загальноосвітня двокласова школа з шестирічним терміном навчання. До школи ішли діти, яким виповнювалося 7р.

       Восени 1939р почала працювати  у Поздимирі початкова школа, на основі якої у 1940р утворена семикласна  неповна середня школа з українською мовою навчання. Навчання почалося за програмами радянського шкільництва. Припинено навчання релігії.  Новим предметом стало вивчення російської мови. У роки німецької окупації школа у Поздимирі продовжувала працювати  тривалий час.

Відновлено навчання восени 1944-45н.р.Повоєнний період для вчителів, учнів, як і для всіх громадян, був надзвичайно важким. Школа знаходилася  в будинку, збудованому ще у  1875р, яке у 1933р частково згоріло.Тому навчання проходило в приміщеннях маєтку пана  Дідушицького  та   в будинку родини Климчуків.

     В 1967р здано в експлуатацію нове приміщення школи.

      З проголошенням  Незалежності  України загальноосвітня школа(ЗОШ) села відроджує національні традиції, звичаї українського народу. Традиційними стали  вечори вшанування пам’яті Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, різноманітні свята, вертепи , конкурси, змагання, брейн-ринги, засідання клубу кмітливих і розумних.

    У 2013pр  ЗОШ  І-ІІст   реорганізовано   у  Поздимирський навчально-виховний комплекс (НВК) із дошкільним підрозділом. Навчально- виховний процес  учнів та дошкільнят  забезпечує педагогічний колектив  на чолі з  директором Горбай Л.В.

Крім традиційних  дисциплін діти вивчають комп’ютерну техніку, інформатику. Багато уваги приділяється  духовному розвитку молоді – моралі, патріотизму, естетичному вихованню. Випускники школи працюють у різних галузях господарства, в тому числі і в рідній школі.

Логін: *

Пароль: *