Про село

Село Поздимир знаходиться в доріччі ріки Західний Буг, на відстані 25 км від районного центру – м. Радехова, в семи кілометрах на схід від м. Червонограда. З південної сторони села протікає невеличка річка Ставчанка і впадає до р. Західний Буг.

За фізико-географічним районуванням село розташоване в межах лісостепової зони.

Основними корисними копалинами в околицях села є кам яне вугілля, пісок, глина.

Переважний тип рельєфу- долини і горби.

Перша згадка про село Поздимир датується 1423 роком і належало воно до Сокальського (Всеволозького) повіту.

У книжці М. Кордуби «Що кажуть нам назви осель» виданій у Львові 1938 р. читаємо, що назва «Поздимир» складається із Позді і мир, що означає пізно і мир, яке вказує на стародавність оселі.

З краєзнавчих матеріалів відомо,шо зафіксована теперішніми документами назва села «Поздимир», колись вимовлялася – «Пождимир». Походить вона за народними переказами, від вислову феодала, який на вимогу селян дати їм землю, сказав: «Пожди,мир!», тобто - «почекайте, люди!»

Історик Теофіл Коструба вважає, що назва села Поздимир пов'язана з княжною колонізацією, господаркою, оборонністю. Село одне із боярських поселень.

На Поздимир та його околиці часто нападали чужинці. У 1578 році татари спалили і спустошили село, а восени 1621 року кримська орда хана Дженібега Гілея знову зруйнувала його. Часті набіги ординців, війни, постої військ під час польсько-російської війни (1632—1634рр), епідемії, неврожаї, голод приводили до зубожіння населення. Село було знищене майже повністю і люди вирішили будувати село по другий бік річки Ставчанки де і зараз воно і знаходиться.

Тяжке життя селян було в цей час. Вони несли великий тягар панщини та поміщицької сваволі. Після першого поділу Польщі у 1772 році Галичина відійшла до Австрійської імперії. У 1848 році було скасовано кріпацтво, на честь цього в селі було встановлено хрест, який було відновлено 1991 року. Перебуваючи в складі Австрійської імперії австрійський уряд в більшій мірі підтримував поляків.

З прадавніх часів церква була консолідуючим та стабілізуючим фактором духовного життя села. В умовах бездержавного існування української нації протяном кількох століть вона згуртовувала людей до громадського і політичного життя. Одночасно вона була важлтвіштм контрольним та виховним фактором в житті селян.

Найдавніші відомості про церкву с. Поздимир відносяться до 1564 р. Вона згоріла під час нападу татарських орд. На цьому місці побудована капличка.

Наступна дерев яна церква збудована у 1754 р., як свідчить напис на бантині. Це була тризубна одно банна будівля. На цьому місці стоїть хрест, де освячують воду і паску.

У 1903 р. громада вирішила збудувати нову церкву. Архітектор будови Ян Смелька. У 1907 р. на місці старої, спорудив існуючу муровану, хрещату в плані одноверху церкву, увінчену шоломовою банею з ліхтарем і маківкою на світлому восьмибічному барабані середохрестя. Мурував Франц Рисакович. У 1909 р. її розписав маляр Йосип Дугоборський. 13 червня 1909 р. єпископ Кир Константин Чехович освятив церкву. Служив у храмі о. Іван Матіяс.

У 1962р. церкву закрили. Через 26 років двері храму знову відкрилися.

14.10. 1988р. о. Володимир з деканом Радехівським Ярославом Михайлюком та священниками сусідніх сіл відслужили святу Літургію на честь 1000-ліття хрещення України-Руси.

13.12.1991 р. громада села отримала свідоцтво №680/246 реєстрації релігійної громади Української греко-католицької церкви.

В 1853 р. у Поздимирі вже була парафіяльна школа. Учитилем був дяк Григорій Остапчук. Всі діти шкільного віку відвідували школу.

На підставі ради шкільної крайової під назвою «забезпечення ради шкільної крайової і справі у справі організації народних шкіл» на Львівщині було засновано народні школи у 1875 році. Така школа була організована у с. Поздимир Сокальського повіту. Документи свідчать, що школа була заснована 15 червня 1875 року. Школа була однокласною. Першим вчителем був признаний Огар Богдан.

У 1914 році за рішенням ради шкільної округової в Сокалі Поздимирську однокласну школу перевелено в двокласну школу. Однак вибух Перщої Світової Війни затримав введення в дію цього пилання. І лише в 1928 р. школа в Поздимирі стає докласовою.

Навчання в школі велося польською мовою. Вчителями були поляки, на цвинтарі донині збереглася могила вчительки польки, яка померла із своєю родиною від інфекційної хвороби.

У 1939 році з приходом Радянської влади була створена прогресивна семирічна школа.

У 1967 році в селі було відкрито нову школу.

 

До п'ятої річниці Незалежності України було відкрито пам'ятник Б.Хмельницькому.

У 2007 році, в центрі села, було встановлено пам'ятник Борцям за волю України.

 

Члени ОУН с. Поздимир 1930 – 1939 рр.:

Баран Василь Васильович

Бойко Степан Герасимович

Бучко Микита

Винник Іван Михайлович

Здріль Федір Данилович

Квасниця Іван Ваврикович

Климчук Іван Васильович

Крук Василь Дмитрович

Савка Василь Іванович

Савка Петро Іванович

Скуба Іван Панькович

Цар Михайло Васильович

Шевчук Ілько

 

 

Логін: *

Пароль: *